http://corsac.lnpu.edu.ua

Експедиційні нариси:

Заказник "Осинове"
Стрільцівський степ
Новий рік 2006
Карпати 2006
Печери 2007

Наша група на ставках рибгоспу

Виїзд у Провальський степ

Літо - золота пора для експедицій

Ніч на Івана Купала

Зимовий виїзд в Ново-Іл'єнко

Стежка до незабутнього...

Заказник "Осинове"

У травні 2004 року відбулася перша велика експедиція клубу. До місця праці ми їхали гарно, але не дуже довго — не встигли втомитися. Євген Вахненко включив музику і, добре підспівуючи, ми їхали до Новопсковського району, селища Осинове, зовсім не здогадуючись, що нас чекає у цих гарних місцях.

Приїхавши на місце, ми, по-перше, вирішили поставити "домівки", але один з наших кураторів скомандував, що треба змонтувати тент, бо він захистить нас від дощу, що наближався. З Божею поміччю та інструкцією, керуючись залишками інтелекту (бо це було після сесії, яку ми достроково здали) ми цю споруду сконструювали. Пішов дощ, ми не намокли (час на намет викроїли), але тент речі не захистив ("естонський" конструктор цього унікального спецспорядження не врахував, що у полі є багато вітру): з боків надуло краплі води, і речі стали слизькими та брудними.

Так почалися наші пригоди! За часи експедиції ми час від часу набували нових професій і навичок. Ми були і архітекторами (бо розробили та створили нову споруду - польвий учбовий клас), і професійними рибалками (дуже вже кортілося виграти змагання з викладачами у одному з найбільш захоплюючих видів експедиційного спорту - рибалці, і отримати більший улов риби, ніж у наших кураторів), і куховарами. Куховаріння - це окрема історія.

"Чоловічий день на кухні". Одного вечора дівчата набралися хороброщів і вирішили поставити усім ультиматум — куховарять завтра хлопці!!! Розплющивши зранечку очі, ми вирішили, що будемо творити... Сніданок пройшов гарно, а ось на обід усіх чекав сюрприз. Розповідати про кашу-"попурі" та жовто-зелений суп з буряком можна довго, але є один "дивний" факт — це чомусь ніхто не їв... Вечеря була нормальна, бо зайві роти "відпали" або ж пішли у село за цінними речами. Далі упродовж всієї експедиції хлопці частували усіх смаженими грибами, смаженим свіжим м'ясом та іншими екзотичними для нашого раціону блюдами.

Наукова частина видалася дуже гарна. Було зроблено повний опис флори та фауни майбутнього заказника "Осинівський". Наш друг і вірний "корсаківець" Євген Вахненко захистив магістерську працю, присвячену менеджмент-плану цієї території.

Віталій Клюєв

Стрільцівський степ

До "Стрільцівки" ми виїжджали разом з великою групою першокурсників, тому подорож була веселою та гомінкою. Коли прибули на місце, як завжди, почали будувати наметове містечко з краєвидом на так звану "лагуну" (дивіться фото вгорі). Перші вечори були досить холодними, але душевна компанія не дозволила замерзнути жодній людині.

З ранку усі виходили "будити байбаків та підіймати ковилу". Що стосується байбаків, то за місяць перебування у заповіднику вони стали нашими справжніми друзями і помічниками. Також ми усі дуже полюбили сліпаків, яких відловлював для своїх досліджень аспірант з Києва Олексій Титов.

Більш за все запам'яталися з цієї експедиції радіальні виїзди, що завжди підносили сюрпризи. В перші дві подорожі нас наздогнав великий дощ (додому всі поверталися вщент мокрі, але дуже задоволені). В третій виїзд ми забули компас, тому довелося трохи поблукати безкраїми степами. А в останній виїзд ми їздили "накатаними" дорогами і ледь не залишилися на ніч серед поля кукурудзи (майже скінчилось пальне, вечоріло, дорога додому була невідома).

Визначною подією для всієї групи став приїзд наших студентів, засновників клубу, які склали державні іспити на звання бакалавра. Вони поділилися з нами своєю радістю, а ми, у свою чергу, були раді зустріти старих товаришів.

Коли ми провели першокурсників та зустріли другий курс, життя у таборі трохи змінилося. А саме змінилося наше харчування, досвід, набутий з першим курсом, дався взнаки. А що стосувалося праці, то вона завжди залишалася на гідному рівні. Проводили збори комах та гербарію, обліки птахів, спостереження за усіма природними об'єктами, ведення польових щоденників тощо.

Загалом ми провели у "Стрільцівці" більше місяця. Безкрайній степ, ковилові хвилі, свист байбаків, макарони з тушівкою, невмілі першокурсники та маса інших вражень залимилися в минулому. Але спогади про цю поїздку дотепер з нами.

Оксана Приходько

Новий Рік 2006

Ця розповідь написана різними учасниками подій і, відповідно, включає різні сторінки нашого життя та його проявів. Отже...

Збори. При підготовці до свята більше всьго часу зайняло складання плана,до якого наш куратор Михайло Олександрович поставився дуже ретельно.Коли нарешті остаточне обговорювоння плана було завершано настав час манрівок до ринку та магазинів.Два дні ми штурмували ринок. Туди вирушали з великим списком необхідного, а назад з великими сумками. Останні збори усіх речей завершилися останній вечері перед відїздом. (автор Оксана Приходько).

Хоровод. Хоровод - один з найяскравіших спогадів про минулі новорічні свята. Вперше за останні років десять я відчула це неповторне відчуття радості, коли ти, тримаючи за руки друзів, кружляєш навколо новорічної ялинки під веселі крики. Ми раділи, немов діти, не замислюючись над тим, як виглядаємо з боку. А виглядали ми, напевно, весело. Було незвично, чудово, незабутньо. (автор Маргарита Приходько).

Програма. Програма наших свят була дуже насиченою.Скінчив приготування Примішення, святкового столу, прикраси ялинки усі с нетерпинням сіли до столу.Задовольнив перше відчуття голоду ми із задоволянням вийшли на берег Деркула зустрічати новий рік з нашими братами росіянами. Після поверняння публіки розважали Дідусь Мороз та Снігурка. Зранку на розбудили наші друзі Сергій Глотов та Анна Шиян, яких ми дужу радісно зустріли. Другий вечір був більш урочистий, де відбулося нагородження самих активних членів клубу та його кураторів. Завершили вечір вже згадані Мороз та Снігурка так званою "новорічною фієрією". (автор Оксана Приходько)

Снігуронька. Снігуронька, була, як то кажуть, завчасно підготовлена до роботи. Привезла з собою торбину подарунків, котру збирала цілий рік. :-) Усі події, що розгорталися Місс Зима не пропускала мимо свого рота, а саме дуже екзотично їх описувала та робила висновки. Кумедниця час від часу виходила у такі монологи, що животи ледве не лопалися від сміху. Дуже велике спасибі їй за радощі та сміх! (автор Віталій Клюєв)

Гітара. Постійною нашою подругою та супутнецею була гітара. Як виявилисьмайже вся чоловіча частина нашого колектива грає на цьому дивовижному інструменті. Усіх порадував справжньою українською піснею Роман Павлович. Євген Карпов виконав свій фірмовий номер "Что ты имела ввиду". Игор Володимирович вразив нас веселою та ніскінченною новорічною піснею. Виконавцем, який найбільше запамятався був Михайло Олександрович. Пісню "Фантом" в його виконанні ми будемо згадувати ще довго. (автор Оксана Приходько)

Карпати

Підготовка. Підготовка до виїзду почалась заздалегідь. Спочатку ми написали листа декану біологічного факультета Ужгородського університета. Лист було надіслано для того щоб нашій колезі та подрузі Юлії Зізда дозволили достроково скласти сесію. При підготовці до виїздувелике сприяння оказав наш декан Віктор Федорович. Він допоміг нам з одержанням карематів, сапальників та рюкзаків.

Дорога до Львова. Це була справжня пригода, сповнена різними приколами. По-перше, нам сподобався турботливий провідник східної зовнішності, який наполегливо запрошував нас до себе в гості. Але нам вистачало і своєї компанії. Ми просто запалили сіру публіку нашого вагону. Було дуже весело, проте наступного дня здавалося, що наші серця б'ються в такт з колесами потягу. Дуже довгою здалася нам дорога...

Львів. Культурна столиця України дуже прівітно зустріла гостей з Далекого Сходу України. Історична велична архітектура міста дуже велично навіювала патріотичні мотитви. Зараз же уявляєш собі князів Данила та Лева, Визвольну війну України XVII століття. Але як кажуть не сталося, як гадалося. Біля костьолу Святої Єлізавети, цієї величної споруди, навколо тиша і темрява, бо було вже десь на одинадцяту годину вечора, проїзджає чорний бумер з Луганьскими номерами, а з відкритих вікон лине пісня: "Черные глаза..." "Серьоги" і як кажуть всьо.

Хлопці наліво. Незважаючи на мороз, я та Сашко вирішили не гаяти часу, а провести час з користю для діла. Ми побували у Центрі антарктичних експедицій, погуляли по центру міста, зоологічному музею та провели декілька зустрічей по справах. Зустрівшись з дівчатами у вагоні ми зрозуміли, що ми багато здобули ніж втратили!

Дівчата направо. Коли ми приїхали до Київа то виявили що ти морози яки ми відчули во Львові були дитячими забавками. Дівчата вирішили не спокушати долю та поїхали до нашої сестри, яка була рада нас бачити. Хлопці вирішили поїхати по своїм справам і ми вирушили суто дівочим колективом. Замерзнути ми встигли вже на зупинці.Проте цей холод компенсувався теплою зустрічюю та горячою ваною.

Ужгород. Зізнаюсь чесно, один раз побувавши в Ужгороді, я закохалася в це місто назавжди. В ньому все чудово: вулиці, люди, будівлі, атмосфера. По-перше, мене вразив порядок в цьому місті: чисті вулиці, красиві ліхтарі, яскраві вітрини, загадкові храми та замки. По-друге, звісно, дуже ввічливі та привітні люди, які не поспішаючи насолоджувалися гарною погодою, прогулювалися вулицями свого міста. Тому можна уявити, як на їх фоні виглядали ми, несамовито біжучи та витріщів очі на красоти Ужгорода. Опинившись в цьому місті раз я впевнилася в тому що наша країна багата красивими містами та добрими людьми.

Львів. Відвідали Західне орнітологічне товариство. Познаймились з працівниками товариства, обмінялися інформацією про птахів. Попрацювали з бібліотекою товариства.

Посвячення першокурсників в екологи

Минулими вихідними (30/10/2006) відбувся виїзд на біостанцію нашого факультету Ново-Ільєнко. У виїзді приймали участь 9 першокурсників спеціальності екологія, для них клуб "Corsac" очолюваний Ігорем Володимировичем Загороднюком і організував посвяту у екологи. Природа зустріла всіх радісно. Увесь день було дуже сонячно та як для жовтня тепло. Першокурсники які в перше відвідали біостанцію були дуже цікаві до всього що тут відбувається. Невелику екскурсію біостанцією та її околицями нам провів її директор Лисечко Микола Леонідович.

Після знайомства з Ільєнко та відновлення сил їжею та гарячим чаєм всі вирушили на дуже цікаву екскурсію. Подивилися на сліди звірів, послухали пташок та взагалі побачили нові для себе пейзажі. В цей час у таборі повним ходом йшла підготовка до посвяти. Всі повернулися втомлені але щасливі скоштували куліша та вже були готові до свята. На першокурсників чекали у лісі фея, домовий, русалонька, господар лісу та інші казкові персонажі в яких вгадувалися члени "Corsac". А водив цю процесію монах наш шановний Ігор Володимирович. Кожний персонаж вимагав викуп у студентів чи то пісню про тварин чи то латинські назви рослин. Наші першокурсники гідно пройшли всі випробовування, та склали присягу охороняти рідну природу та бути справжніми екологами.

Свято продовжилось при поверненні до табору. Всі смажили шашлик, співали пісні під гітару та розповідали різноманітні байки. Вранці коли всі достатньо нафотографувались та сіли до дизеля у всіх залишилася купа вражень, нових друзів та найкращих спогадів.(автор Оксана Приходько)

Печери та байраки Іванівки

С 17 по 18 ноября прошел выезд клуба " Corsac", в котором приняло участие 16 человек. В ходе этого выезда, в первый день, был осуществлен поход в пещеры, которые находятся в районе с. Ивановка. Очевидно, что пещеры искусственны. Существует несколько легенд происхождения этих пещер. Первая легенда гласит о том, что их сделали цигане для того, что бы прятать краденых лошадей. Вторая легенда гласит о том, что эти пещеры были сделаны во время войны для укрытия.

Они прорублены в скале из дикаря. Скорее всего их делали с двух сторон, навстречу друг другу, но почему-то работа была остановлена, так как пещеры довольно неглубоки. Первая пещера достаточно сухая. При осмотре признаки жизни небыли обнаружены. Вход в другую пещеру практически завален. В этой пещере была обнаружена вода, предположительно подземного происхождения, и следы признаков проживания лис. Во второй день выезда прошла экскурсия, в ходе которой были осмотрены орел из бетона и речной водопад.

Данный выезд был посвящен празднованию международного Дня студента. Руководил выездом Загороднюк Игорь Владимирович. В состав группы вошли студенты естественно географического факультета специальности: экология, садово-парковое хозяйство, география и химия.

Хотелось бы добавить, что сам выезд, кроме информационного смысла, был наполнен атмосферой дружбы, взаимопонимания и веселья. Мы никогда не забудем того настроения, которое сопровождало нас эти два дня, тех песен, спетых у костра, тех веселых шуток и задорного смеха, сопровождающих весь выезд. Так же порадовала и погода, позволившая осуществить все задуманное.

Данный выезд был одним из лучших. Хочется, чтобы таких поездок было больше. Чтобы мы больше и лучше узнали об окружающей нас природе, своих друзьях и самих себе. (автор Еля Труніна)